Грант для масштабування бізнесу

Програма розрахована на діючих ФОП і юридичних осіб, які вже працюють і хочуть реально рости: відкрити новий напрям, купити обладнання, оновити виробничі потужності, вийти на нові ринки.

Головне — бізнес-проєкт, який відповідає критеріям програми: з коректною фінансовою документацією і конкретним планом розвитку. Саме тут більшість заявок і зупиняється.

Базова сума — від 500 000 до 1,5 млн грн. Це стартова точка, яку можна збільшити за рахунок надбавок — але максимум у 2,5 млн грн не дається автоматично. Заявник спочатку визначає потрібну суму, потім до неї додаються відсотки за наявними підставами. Якщо підстав кілька — відсотки підсумовуються, але загальна сума все одно не перевищить 2,5 млн грн.

Надбавки:

• +5%

  — заявник віком 18–25 років включно;

• +20%

  — суб'єкт ветеранського підприємництва; платник ПДВ; власник чинного патенту на винахід або корисну модель, пов'язаного з проєктом; ВПО з підприємницьким досвідом понад 6 місяців до переміщення; релоковане підприємство; зобов'язання створити 2 нові робочі місця;

• +30%

  — бізнес на прифронтових територіях (за переліком, визначеним умовами програми) або відновлення активів, знищених чи пошкоджених через збройну агресію рф;

• +50%

  — проєкт належить до пріоритетного сектору економіки.

Пріоритетні сектори для надбавки +50%:

• промисловість (зокрема харчова);

• енергетика (у т.ч. комунальна сфера);

• транспорт і логістика;

• агропромисловий комплекс (зокрема переробка);

• оборонно-промисловий комплекс і кібербезпека;

• високотехнологічне виробництво подвійного призначення;

• будівництво й інфраструктурне відновлення (зокрема виробництво будматеріалів);

• інформаційні технології та цифрові продукти й послуги;

• циркулярна економіка та перероблення відходів;

• економіка догляду (догляд, реабілітація, соціальні послуги);

• креативні індустрії з високою доданою вартістю;

• дошкільна та позашкільна освіта й освітні ініціативи;

• спорт, здоровий спосіб життя, локальні розважальні проєкти;

• готелі, ресторани й заклади харчування — за умови використання локальної продукції та заходів соціальної інтеграції.

Належність до пріоритетного сектору оцінюють за КВЕДом та бізнес-планом — заявник не визначає це самостійно.

Грант доступний для:

• ФОП, які вже ведуть діяльність — саме на масштабування, не на старт з нуля,

• юридичних осіб приватного права,

• малого та середнього бізнесу,

• суб'єктів ветеранського підприємництва.

Обов'язкова умова — створити щонайменше 1 нове робоче місце. Без цього зобов'язання заявку навіть не розглядатимуть.

Базові вимоги до заявника:

• офіційно зареєстрований суб'єкт господарювання,

• підтверджена діяльність,

• бізнес-проєкт із реалістичними показниками зростання,

• цільове використання коштів суворо за затвердженим планом.

Чотири причини, через які найчастіше відмовляють:

• діяльність не відповідає профілю програми,

• фінансовий план без обґрунтування або з нереалістичними показниками,

• немає доказів поточної операційної діяльності,

• заявник не готовий брати зобов'язання щодо робочих місць.

Останній пункт — найпоширеніша помилка. Бізнес погоджується з усіма умовами, але «забуває» офіційно підтвердити готовність створити місце. Цього достатньо для відмови.

Гроші можна витрачати лише на те, що прописано в затвердженому бізнес-плані. Банк не видає готівку — він сам платить постачальникам за виставленими рахунками.

Дозволені категорії витрат:

• обладнання, виробничі активи, транспорт — до 100%;

• оренда приміщень і землі — до 25%, обладнання — до 10%;

• програмне забезпечення — до 25%, сайти й автоматизація — до 10%, технічне налаштування — до 20%;

• реклама — до 10%, дизайн пакування й контент — до 50%;

• реєстрація торгових марок і патентування — до 20%.

Витрати, яких немає в переліку дозволених або в погодженому бізнес-плані, грантом не покриваються.

Більшість заявок відхиляють не через поганий бізнес, а через технічні помилки: завищений або нелогічний бюджет, розмиті ключові показники без прив'язки до реальної діяльності, витрати поза цільовим призначенням програми, показники, що розходяться з офіційною звітністю. Оцінювачі це бачать одразу — і це достатня підстава для відмови.

Щоб заявка пройшла, потрібно підготувати реалістичний проєкт масштабування, зібрати документи, вивірити бюджет і подати пакет у межах вимог програми.

Ми готуємо грантову заявку повністю:

• аналіз відповідності бізнесу умовам програми та визначення реалістичної суми з урахуванням бонусів,

• формування логіки масштабування: обґрунтування витрат, кількість нових робочих місць, очікувані результати,

• розробку фінансової моделі та бізнес-плану, які витримують перевірку,

• збір і перевірку пакета документів перед поданням,

• подання заявки через портал Дія та супровід до рішення грантодавця.

Рішення про фінансування ухвалює грантодавець. Ми відповідаємо за якість і повноту підготовки — але гарантувати схвалення не можемо.

Щоб план зростання відповідав вимогам гранту, бізнес-цілі треба перекласти в мову критеріїв: конкретні ключові показники, кількість робочих місць, дозволені статті витрат, реалістична дорожня карта.

Найпоширеніша помилка — підганяти бізнес-план під грант заднім числом. Грантодавець оцінює логіку зростання: чому саме ці витрати, чому стільки працівників, чи обґрунтований прогноз виручки. Штучна логіка видна одразу — і оцінка знижується.

Зіставте стратегічні цілі з критеріями програми через просту матрицю:

Дорожня карта повинна мати чіткі кількісні показники на кожен рік — виручку, персонал, частку ринку. Штучно роздуті цифри щодо робочих місць оцінювачі помічають — і знижують оцінку. Помірне, але обґрунтоване зростання виглядає переконливіше, ніж оптимістичний прогноз без підкріплення. Це не про скромність, а про довіру до заявки.

У воєнний час грантодавці перевіряють план мінімізації ризиків особливо прискіпливо: логістика, енергонезалежність, диверсифікація ринків, локація масштабування — усе це треба обґрунтувати в заявці.

Розділ ризиків — не місце для дипломатичних формулювань. Тема війни має бути названа прямо, і відразу — з відповіддю. Оцінювачі чекають конкретних сценаріїв: резервні канали постачання, альтернативні ринки збуту, автономне енергозабезпечення, можливість дистанційної роботи команди. Фраза «можливі ризики воєнного часу» без жодного рішення — це майже гарантоване зниження оцінки.

Кілька практичних орієнтирів під час підготовки заявки:

• Локація.

  Для прифронтових регіонів передбачений бонус +30% — але це не автоматична перевага. Заявка має пояснити, як бізнес функціонуватиме в умовах нестабільності: резервне розташування, мобільність обладнання, план евакуації активів.

• Персонал.

  Вкажіть, як плануєте утримати команду: змінний графік, дистанційні формати, співпраця з релокованими фахівцями.

• Інвестиції в захисну інфраструктуру

  — генератори, укриття, резервний зв'язок — обґрунтовуйте як елемент операційної стійкості, а не рядок додаткових витрат. Без такого обґрунтування ці статті виглядають як завищення бюджету.

Після схвалення договір і документи для відкриття рахунку потрібно підписати впродовж 10 робочих днів.

Конкретні зобов'язання:

• 1

  використати грантові кошти у строк, визначений договором;

• 2

  спрямувати їх лише на витрати, передбачені договором і бізнес-планом;

• 3

  реалізувати затверджений бізнес-план;

• 4

  сплатити за час реалізації проєкту податки і ЄСВ (за себе та працівників) у сумі не меншій за отриманий грант;

• 5

  працевлаштувати людей на нові робочі місця впродовж 3 місяців після отримання коштів і зберігати ці місця від 18 до 54 місяців залежно від тривалості проєкту;

• 6

  пройти моніторинг та можливі перевірки Державної служби зайнятості.

Якщо майно, придбане за грант, знищене внаслідок агресії рф, повертати кошти не потрібно. Після повного виконання проєкту можна подати заявку на новий грант.

Найчастіша причина повернення коштів — не зловживання, а відсутність нормального обліку. Тому внутрішні процедури варто налаштувати до підписання угоди, а не після.

Три речі, які треба підготувати заздалегідь:

• бюджетування

  — розподіл грантових коштів відповідно до статей затвердженого плану;

• документообіг

  — зберігання договорів, накладних, актів і платіжних доручень у зручній системі;

• календар звітності

  — чіткий графік подання звітів до грантодавця у встановлені строки.

Ефект від гранту варто оцінювати за ключовими показниками: оборот, кількість працівників, виробнича потужність, собівартість і географія продажів. Вимірювати це варто через 6–12 місяців після отримання фінансування.

Найпростіший спосіб побачити реальну картину — зафіксувати показники на старті й порівняти їх після. Ось що конкретно відстежувати:

Умова щодо нових позицій — не рекомендація, а вимога: напрям масштабування передбачає створення робочих місць як зобов'язання, а не бажаний результат.