Внесення змін до відомостей компанії

• 1
  Перевірка ситуації.

  Перевіряємо відомості ЄДР, статут і структуру власності. З’ясовуємо, чи потрібна нова редакція статуту та чи немає перешкод для реєстрації: обтяжень частки, судових заборон або санкцій.

• 2
  Документи.

  Готуємо рішення загальних зборів або єдиного учасника, заяву та інші документи, потрібні для конкретної зміни. За необхідності — нову редакцію статуту й структуру власності. Для зміни складу учасників перелік залежить від підстави: зокрема, може бути потрібний акт приймання-передачі частки або заява про вихід. Договір відчуження частки не замінює автоматично документи для державної реєстрації.

• 3
  Підписання.

  Визначаємо, хто має підписати документи та які підписи потребують нотаріального засвідчення. Для паперових документів перевіряємо вимоги до рішення учасників, нової редакції статуту та документів щодо переходу частки. Можливість електронного оформлення визначаємо для конкретної реєстраційної дії.

• 4
  Подання.

  Супроводжуємо подання документів державному реєстратору або нотаріусу, який має відповідні повноваження. Загальний строк розгляду — 24 години після надходження документів, крім вихідних і святкових днів. Законодавство також передбачає скорочені строки — 6 або 2 години — за додаткову плату. Результат залежить від відповідності поданих документів вимогам закону.

• 5
  Результат.

  Передаємо виписку з ЄДР з оновленими відомостями та підготовлені документи. Якщо змінювався статут, пояснюємо порядок доступу до його електронної копії.

Можливість оформлення через представника та необхідність особистої присутності визначаємо після перевірки документів.

Загальну вартість розраховуємо з урахуванням нашої послуги, адміністративного збору та, якщо потрібно, нотаріальних витрат. Обсяг роботи й остаточну суму погоджуємо до початку підготовки документів.

За внесення змін лише до інформації про засоби зв’язку з юридичною особою адміністративний збір не справляють.

Відомості з ЄДР передаються до податкової в порядку інформаційного обміну. Водночас частину даних і документів потрібно оновити окремо. Після реєстрації пояснюємо, які дії потрібні у вашій ситуації.

• Банк.

  Повідомити про нового директора чи розпорядника рахунку та виконати вимоги банку для оновлення повноважень і доступу до платежів.

• Кваліфікований електронний підпис.

  Оформити КЕП для нового директора. Якщо попередній директор втратив повноваження, перевірити необхідність скасування його сертифікатів, оформлених для роботи від імені компанії, та закрити відповідні доступи.

• Договори й рахунки.

  Оновити назву, адресу та інші реквізити в документах. За потреби повідомити контрагентів відповідно до умов договорів.

• Ліцензії та спеціальні правові режими.

  Перевірити вимоги до окремого повідомлення або оновлення відомостей, якщо компанія має ліцензію чи спеціальний статус.

• Облік.

  Визначити, які операції потребують відображення в бухгалтерському обліку. Податкові наслідки продажу частки оцінюють окремо для продавця.

За потреби команда забезпечить бухгалтерський супровід ТОВ. Обсяг цієї послуги погоджуємо окремо.

Продаж частки третій особі потребує перевірки умов угоди, документів компанії та податкових наслідків. Для таких завдань надаємо супровід купівлі-продажу корпоративних прав. Якщо учасників кілька й потрібно погодити правила управління, виходу або продажу часток, можна також розробити корпоративний договір.

Інші напрями допомоги — на сторінці «Юридичні послуги для бізнесу».

Перед поданням перевіряємо комплектність документів, повноваження підписантів і відповідність оформлення вимогам закону. Окремо з’ясовуємо, чи немає обставин, що можуть перешкодити конкретній реєстраційній дії:

• судової заборони на проведення реєстраційних дій;

• обтяження частки, якщо зміни стосуються її відчуження;

• відомостей про відчужувача частки в Єдиному реєстрі боржників у випадках, передбачених законом;

• порушення вимог щодо належного суб’єкта державної реєстрації;

• санкцій, які обмежують відповідні реєстраційні дії.

Рішення, дії або бездіяльність реєстратора можна оскаржити до Мін’юсту чи його територіального органу відповідно до їхніх повноважень або до суду. Для адміністративного оскарження за загальним правилом діє строк два місяці від дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року від відповідного рішення, дії або бездіяльності.