Подання звіту про КІК

Контрольована іноземна компанія (КІК) — це іноземна юридична особа або утворення без статусу юридичної особи, у якій резидент України є контролюючою особою за ст. 39-2 Податкового кодексу.

Беремо на себе повний цикл: перевіряємо, чи виник обов'язок звітності у вашій ситуації, розраховуємо скоригований прибуток КІК, визначаємо формат — повний або скорочений, заповнюємо форму і подаємо її електронно з усіма додатками.

Звіт про КІК подає контролююча особа — фізична або юридична особа, яка фактично контролює іноземну компанію за ознаками пп. 392.1 ПКУ. При зміні частки або контролю окремо подається повідомлення про КІК.

Хто є контролюючою особою

Резидент України вважається контролюючою особою, якщо виконується хоча б одна з умов (пп. 392.1.2 ПКУ):

• пряма або опосередкована частка в іноземній компанії — понад 50%;

• частка — понад 25%, але разом з пов'язаними особами сукупно перевищує 50%;

• фактичний контроль над компанією навіть без формального володіння часткою — через право підпису, управління активами або визначення фінансової політики.

Мати частку і контролювати компанію у розумінні ст. 392 ПКУ — не одне й те саме. Саме від цієї різниці залежить, чи виникає обов'язок подавати КІК-звітність.

Практичний чек-лист: чи потрібно вам подавати звіт

• 1

  Ви — резидент України і маєте частку або права в іноземній компанії, фонді, трасті або партнерстві?

• 2

  Ваша частка (сама або разом з пов'язаними особами) перевищує встановлені пороги?

• 3

  Ви фактично впливаєте на діяльність компанії, навіть без оформленої частки?

Якщо хоча б на одне питання відповідь «так» — обов'язок звітувати, найімовірніше, існує.

Окремо від річного звіту подається повідомлення про набуття або втрату контролю над КІК — протягом 60 календарних днів з дати відповідної події (пп. 392.9.4 ПКУ).

У складних структурах обов'язок подання виникає не лише через пряме володіння часткою, а й через фактичний контроль, права впливу, спільний контроль або права за договорами й опціонами. Кожен кейс треба перевіряти окремо.

Щоб визначити, чи виникає обов'язок звітувати та подавати повідомлення про набуття/відчуження частки КІК, перевіряють три рівні:

Якщо кілька резидентів України разом контролюють компанію, кожен перевіряє свій обов'язок окремо — спільний контроль не «розподіляє» відповідальність між ними. Продаж частки, розмивання в раунді інвестування, консолідація через опціон — кожна з цих подій може змінити або припинити обов'язок подання повідомлень. Відстежувати такий момент треба одразу, не після факту.

Звіт про КІК подають щороку разом із річною декларацією контролера. Строки для фізичних і юридичних осіб різні (пп. 392.9.2 ПКУ).

Кампанія 2026 року (звітний рік — 2025):

Якщо фінансова звітність іноземної компанії до граничного строку ще не готова — подають скорочений звіт. Повний звіт у такому разі треба подати не пізніше 31 грудня 2026 року (пп. 392.9.2 ПКУ).

Подання — лише в електронній формі через Електронний кабінет платника податків із накладенням КЕП. Підтвердження — Квитанція №2 від ДПС.

Форма буває повною або скороченою. Вибір залежить від одного: чи є у вас фінансові дані КІК на дату подання декларації контролера.

Показники повного звіту мають збігатися з декларацією контролера. Розбіжність між цими двома документами — одна з найпоширеніших технічних помилок; ми перевіряємо це до подання.

Обидва формати регулює наказ Мінфіну №254 від 25.06.2022 зі змінами — він визначає і форму скороченого звіту, і склад додатків до повного.

Базовий пакет для фізичної особи — контролера:

• Фінансова звітність КІК за звітний рік (баланс, звіт про прибутки та збитки) — оригінал або копія іноземною мовою

• Копії фінансової звітності, засвідчені відповідно до п. 5.26 ДСТУ 4163:2020; при електронному поданні — файли, підписані КЕП

• Документи, що підтверджують частку та характер контролю: витяги з реєстру, корпоративні договори, установчі документи

• Дані для розрахунку скоригованого прибутку: операційні та фінансові показники, відомості про розподіл дивідендів

• Відомості про джерела доходів і витрат КІК — для коригуючих додатків К, ТЦ, ЦП (за наявності відповідних операцій)

• Декларація про майновий стан і доходи — подається одночасно зі звітом про КІК

Не впевнені, що саме потрібно у вашому випадку — передайте наявні матеріали, і ми складемо точний перелік під вашу структуру.

Якщо після подання надходить запит від ДПС на додаткові відомості — супроводжуємо клієнта й на цьому етапі.

Показники зі Звіту про КІК мають узгоджуватися з декларацією контролюючої особи. Спочатку визначають скоригований прибуток — і лише потім переносять потрібні дані до річної декларації, не допускаючи подвійного обліку доходів.

Скоригований прибуток КІК — це фінансовий результат іноземної компанії, перерахований за правилами ст. 39-2 ПКУ. Вихідна точка — фінансова звітність КІК за відповідний рік. Далі його коригують: виключають операції між пов'язаними особами, враховують іноземні податки, сплачені на рівні КІК, і перераховують результат у гривні за офіційним курсом НБУ на кінець звітного року. До бази оподаткування потрапляє лише та частина скоригованого прибутку, що відповідає частці володіння контролера.

Найпоширеніша помилка на практиці — подвійний облік. Власник отримав дивіденди від КІК і водночас відобразив той самий прибуток у розрахунку скоригованого прибутку. Щоб цього уникнути, дані повного звіту про КІК звіряють із декларацією про майновий стан і доходи (для фізосіб) або декларацією з податку на прибуток (для юросіб).

Що входить у стандартний пакет:

• Первинний аналіз структури власності та перевірка, чи виникає обов'язок звітувати у вашому конкретному випадку

• Визначення формату Звіту про контрольовані іноземні компанії — повний або скорочений — залежно від наявності фінансової звітності КІК та оподатковуваного доходу

• Розрахунок скоригованого прибутку КІК та перевірка його відповідності даним фінансової звітності іноземної компанії

• Заповнення та погодження фінальної версії звіту з клієнтом перед поданням

• Подання в електронній формі через Електронний кабінет із фіксацією квитанції №2 про прийняття

• Консультація щодо подальших зобов'язань і строків сплати податку

Додаткові опції (залежно від ситуації):

• Подання повідомлення про набуття або відчуження частки КІК — якщо протягом року змінився склад власників або частка

• Пакет «Звіт про КІК + декларація» — узгодження даних зі щорічною декларацією контролера (ПДФО або податок на прибуток)

• Підготовка відповіді на запит ДПС щодо додаткових документів по КІК

Якщо структура включає кілька іноземних юрисдикцій або нестандартні форми участі — уточніть це на консультації. Обсяг робіт і строки визначаємо індивідуально до підписання договору.

За неподання, несвоєчасне подання або подання з помилками у Звіті про КІК настає фінансова відповідальність згідно з п. 120-2 ПКУ.

Розміри штрафів:

П. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (Закон №2970-IX) забороняє застосовувати штрафи під час воєнного стану та 6 місяців після його завершення. Але ДПС зберігає право перевірити КІК-звітність за останні 7 років — помилки, допущені сьогодні, можуть обернутися санкціями після скасування мораторію.

Що робити, якщо строк пропущено

• 1

  Зібрати наявні документи по іноземній структурі та відновити дані за звітний рік.

• 2

  Подати звіт — навіть із запізненням: це краще за неподання.

• 3

  Якщо раніше подано неповний або помилковий звіт — подати уточнюючий звіт про КІК.

• 4

  За потреби — підготувати пояснення для ДПС щодо причин запізнення.

Типові помилки у звіті, яких варто уникати

• Некоректне визначення частки контролю — особливо при опціонах або спільному контролі.

• Помилки у розрахунку скоригованого прибутку або невідповідність даних фінансовій звітності КІК.

• Неузгодженість між Звітом про КІК і декларацією контролера: суми в обох документах мають збігатися.

• Неподання повідомлення про набуття або відчуження частки в межах 60 днів.

• Подвійний облік: власник отримав дивіденди від КІК і одночасно відобразив той самий прибуток у розрахунку скоригованого прибутку.